Калачики лісові

Калачики лісові (Malva silvestris) або калачики, мальва лісова, дика мальва. Родина мальвових — Malvaceae.
З лікувальною метою використовують квітки, листя й коріння цієї рослини.
Калачики лісові трапляються в світлих лісах, серед чагарників, біля доріг, на полях, городах, засмічених місцях по всій території України, але частіше в лісових районах та на півночі Лісостепу.
Для виготовлення ліків використовують коріння, листя, квітки, або траву. Листя або всю надземну частину (траву) заготовляють під час цвітіння рослини. Листя обривають так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Квітки обривають до розпукування, з чашечками, але без квітконіжок. Коріння копають восени. В перший день зібрану сировину пров’ялюють на сонці, а потім досушують під укриттям. Сухого листя виходить 16-17%, квіток — 18%, трави — 22%. Зберігають сировину в сухому місці.
Калачики лісові — однорічна шершаво-волохата рослина з прямим і гіллястим стеблом, заввишки до 1 м; листки чергові, зарубчасто-зубчасті, округлі, 5—7-лопатеві. Квітки великі, до 30—40 мм у діаметрі, зібрані в пучки, по кілька штук у пазухах листків; пелюстки глибоковиїмчасті, рожеві, поступово-звужені в нігтик; після сушіння стають темно-фіолетовими. Корені довгі, розгалужені. Плоди — групи насінин, зібраних калачиком, який потім розпадається.
Цвіте рослина з червня по серпень. Листя збирають разом з квітками, а коріння — восени.

В хімічному відношенні лісові калачики мало вивчено. В них, як і в рожі лікарській, багато слизу, дубильних речовин, а також каротину й вітаміну С. Тому в народній медицині рослину застосовують як обволікаючий, відхаркувальний і зміцнювальний засіб. У науковій медицині цю рослину не використовують.
У народі широко застосовують відвар з квіток лісових калачиків (а іноді й з листя або з коренів) при нестерпному сухому кашлі, катарах горла та при охриплості (для полоскання). Часто для більшого ефекту квітки й листя лісових калачиків поєднують з цвітом гречки, підбілу та дикого маку і з травою медунки. Квітки й листя лісових калачиків, разом з травою чорнобилу й ромашки та з зерном вівса, застосовують і при збільшенні селезінки для гарячої ванни перед сном.
Способи застосування:
Проціджений відвар: 15,0—200,0 пити при хворобах гортані, трахеї й легень по 1 склянці 5 разів на день.
1-й відвар-суміиі (вживається при тих самих хворобах): беруть квіток лісових калачиків, гречки, підбілу та дикого маку й трави медунки порівну і змішують: 50,0 суміші заварюють у 5 склянках води і п’ють по 1 склянці 5 разів на день.
2-й відвар-суміш (для ванн; при збільшенні селезінки): беруть 200,0 листя й квіток лісових калачиків, по 150,0 трави чорнобилу й ромашки і зерна вівса; усе це заливають 25 склянками окропу, настоюють протягом дня, а ввечері кип’ятять, виливають у ванну й додають, скільки треба, води. Ванну приймають на ніч, тривалістю 20—30 хвилин.