Бузина чорна

Бузина чорна

Бузина чорна

Бузина чорна (Sambucus nigra) або бозняк, буз, самбук, бездерево; з родини жимолостевих — Caprifoliaceae.
З лікувальною метою використовують її кору, коріння, листя, плоди й квітки.
Бузина чорна росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, на узліссях. Світлолюбна рослина. Поширена майже по всій Україні, особливо у правобережному і лівобережному Лісостепу, Закарпатті, Прикарпатті, рідше на Поліссі, в Степу, в Криму і в Карпатах. Промислова заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Донецькій, Сумській, Тернопільській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій і Закарпатській областях. Запаси сировини значні.

Чорна бузина являє собою кущову рослину або невисоке дерево, яке розростається вшир. Стрижень гілок у чорної бузини білий, дуже м’який. Листки супротивні, пір’ясті, з 5—7 листочками; листочки довгасто-яйцевидні, довгозагострені, нерівнопилчасті, мають неприємний запах. Суцвіття велике, багатоквіткове, плоске, щитовидне, па довгих квітконосах, після цвітіння звисле. Квітки сидячі, дрібні, білі або жовтувато-білі, пахучі, пиляки в них жовті. Плоди — чорно-фіолетові ягоди, з трьома- чотирма плоскими, довгастими, поперечнозморшкуватими кісточками; м’якуш ягід темно-червоний.
Цвіте чорна бузина в травні — червні, плоди дозрівають у липні — серпні.
Плоди збирають у липні – серпні, зрізуючи ножами або секаторами разом з гроном і складають у кошики. Спочатку їх пров’ялюють, а потім сушать у спеціальних сушарках або в печах при температурі 60-65°. Сухі плоди обмолочують і відділяють від плодоніжок і гілочок на решетах чи віялках. Вихід сировини 15 %. Упаковують плоди в мішки вагою по 50 кг. Квітки збирають під час цвітіння, зрізуючи ножами і секаторами цілі суцвіття, і укладають, не трамбуючи, у кошики. Сушать під наметами, розстилаючи в один шар на папері чи тканині. Після висихання обмолочують, а потім на решетах або віялках відділяють квітки від інших частин. Упаковують сировину в мішки вагою по 100 кг, строк зберігання – три роки.
В народній медицині ця рослина має широке й різноманітне застосування, до того ж використовують усі її частини: коріння, листя, квітки і ягоди, а іноді й кору. В народі цінять насамперед квітки чорної бузини — як потогінний, протизапальний, сечогінний і легкий проносний засіб.
Як потогінний засіб препарати з чорної бузини вживають при бропхіті (з хрипом у грудях і сухим кашлем), при гарячці, ревматизмі, артритах (ревматичних і подагричних) і коли в нирках пісок.
Препарати з чорної бузини застосовують і як проносний засіб при запорі та як болетамувальний засіб при сильному болі в животі. В останньому випадку краще робити відвар з молодого листя на меду або розводити мед у відварі листя (брати одну столову ложку меду на склянку відвару).
Зовнішньо препарати з чорної бузини застосовують для полоскання й примочок при ангіні й запаленні слизової оболонки рота, хворобах очей і вух, при ревматичних болях й подагрі та при наявності гемороїдальних вузлів. Щоб зменшити біль, багато хто прикладає до хворих місць свіже листя чорної бузини.
Ягоди й коріння чорної бузини як сечогінний і зміцнювальний засіб рекомендують вживати при водянці, дизентерії, діабеті й хворобах нирок і сечового міхура. Вони заспокоюють біль у животі. Крім того, відвар із коріння з листям і квітками вживають усередину при неправильному обміні речовин, а ягоди з листям і квітками — при проносах.
Кору чорної бузини (разом з корінням) рекомендують для внутрішнього вживання: при хворобах нирок,водянці й діабеті, але ефективнішим вважається корінь трав’янистої бузини.
Зовнішньо чорну бузину застосовують при бешихових запаленнях, для чого беруть її дворічні пагони, видаляють (зіскоблюють) верхній сірий наліт кори, а очищену до деревини кору обпарюють окропом, а іце краще — гарячим конопляним молоком і кілька разів прикладають до уражених місць, поки потухне запалення.
Молоде листя чорної бузини, злегка відварене в молоці, застосовують для лікування запалених, обпечених і навіть запрілих місць.
До відвару квіток бузини при всіх випадках вживання його рекомендується додавати меду.
Способи застосування:
Відвар квіток чорної бузини (в усіх випадках): 20,0—200,0, або 1 столову ложку квіток на склянку окропу; вживати всередину по г/4 склянки (краще з медом) 3—4 рази на день за 15 хвилин до їди.
Листя й коріння відварюють так само (20,0—200,0); вживати по 1 столовій ложці 1 раз на день. Коли варять листя на меду, то на 1 склянку відвару додають 1 чайну або 1 столову ложку меду.
Ягоди вживають у вигляді чаю, киселю, повидла або варення та сиропу.
Сироп із ягід готують так: із парених ягід видавлюють сік, змішують його з готовим цукровим сиропом і кип’ятять.
Коріння тільки саме відварюють рідко, а якщо з нього й готують відвар, то так само, як і з листя.
Кору (з молодих пагонів) для внутрішнього вживання відварюють так: беруть 6,0—8,0 подрібненої кори (а порошку з кори — 4,0—5,0) на 2 склянки окропу, парять у духовці протягом 5—6 годин (а порошок — 2—3 години) і вживають по півсклянки 5—6 разів на день. Це особливо корисно при водянці, що тільки починається.
Сім’яне молоко, що його з корою чорної бузини застосовують зовнішньо, готують так: добре розтерте конопляне сім’я заливають окропом (на дві частини сім’я беруть одну частину окропу), видавлюють під пресом і, поки воно ще гаряче, обпарюють ним кору бузини (для протибе- шихових примочок).

Advertisements
Оприлюднено в Бузина чорна. Позначки: . Leave a Comment »

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: