Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis), медунка звичайна, щеме лина звичайна, воловий язик, дзвоники, легенева трава. Родина шорстколистих — Boraginaceae.
З лікувальною метою використовують траву рослини.
Росте у заростях, серед чагарників, у листяних лісах, на крайньому заході України. Поширена в усіх лісових і лісостепових районах, рідше в Степу, в Криму — лише в перед-гірських і гірських лісових районах.
Медунка лікарська — багаторічна росліша, шершава від коротких жорстких волосків на ній, досягає заввишки 15— ЗО см. Прикореневі листки яйцевидні, загострені, іноді з білими плямками, з крилатими, досить довгими черешками. Квітки в верхньому суцвітті червоні, рожеві, потім стають фіолетовими, а після цього — синіші, залежно від періоду розвитку квітки. Оцвітина подвійна, чашечка зелена, п’ятизубчаста, віночок трубчасто-лійчастий, тичинок п’ять, маточка одна. В цвіті віночка — п’ять пучків волосся. Рвати траву треба під час цвітіння й швидко сушити її, щоб вона не почорніла.