Медунка лікарська

Медунка лікарська

Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis), медунка звичайна, щеме лина звичайна, воловий язик, дзвоники, легенева трава. Родина шорстколистих — Boraginaceae.
З лікувальною метою використовують траву рослини.
Росте у заростях, серед чагарників, у листяних лісах, на крайньому заході України. Поширена в усіх лісових і лісостепових районах, рідше в Степу, в Криму — лише в перед-гірських і гірських лісових районах.
Медунка лікарська — багаторічна росліша, шершава від коротких жорстких волосків на ній, досягає заввишки 15— ЗО см. Прикореневі листки яйцевидні, загострені, іноді з білими плямками, з крилатими, досить довгими черешками. Квітки в верхньому суцвітті червоні, рожеві, потім стають фіолетовими, а після цього — синіші, залежно від періоду розвитку квітки. Оцвітина подвійна, чашечка зелена, п’ятизубчаста, віночок трубчасто-лійчастий, тичинок п’ять, маточка одна. В цвіті віночка — п’ять пучків волосся. Рвати траву треба під час цвітіння й швидко сушити її, щоб вона не почорніла.

Материнка звичайна

Материнка звичайна

Материнка звичайна (Origanum vulgare), лебідка, блошниця. Родина губоцвітих — Labiatae.
З лікувальною метою використовують її траву.
Поширена по всій Україні. Райони заготівель: Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська, північна частина Кіровоградської області. Запаси сировини значні.
Материнка звичайна — багаторічна рослина. Кореневище в неї гіллясте, стебел багато (від одного кореня), вони прямі, чотиригранні, червонаві, заввишки до 80 см. Уся рослина пухнасто-шерехата. Листки супротивні, черешкові, довгасто-яйцевидні, загострені, зверху темно-зелені, знизу — ясно-зелепі, з-дрібненькими чорними крапками (залозками), що просвічуються.

Маслинка вузьколиста

Маслинка вузьколиста

Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia), дика маслинка, лох вузьколистий. Родина маслинкових — Elaeagnaceae.
З лікувальною метою використовують плоди рослини.
В культурах росте в чистих і мішаних насадженнях у суміші з білою акацію, тополями, рідше з широколистяними породами. Світлолюбна, посухостійка, солевитривала рослина. Цвіте у червні, плоди достигають у серпні — вересні. Культивується в садах, парках, захисних насадженнях, лісосмугах по всій Україні, але найпоширеніша y Степу і Лісостепу. Заготовляють у районах вирощування.
Маслинка вузьколиста — кущова рослина або невелике дерево заввишки до 10 м. Молоде листя й гілки в маслинки сріблясті, лускаті. Листки за формою довгасто-ланцетовидні, тупуваті, покриті знизу густими, а зверху рідкими сріблясто-лускатими волосками. Квітки яскраво-жовті, зібрані в дрібні китиці, сидять у пазухах листків, дуже пахнуть медом. Оцвітина дзвоникувата, чотирилопатева. Плоди — костянкоподібні ягоди коричневого кольору завдовжки 2—3 см, майже кулясті, солодкого борошнистого смаку; кісточка плода з вісьмома реберцями.

Маренка запашна

Маренка запашна

Маренка запашна (Asperula odorata), мар’янка, смілка пахуча. Родина маренових — Rubiасеае.
З лікувальною метою використовують її траву.
Маренка запашна — багаторічна трав’яниста рослина. Росте маренка у листяних, рідше мішаних лісах. Рослина тіньовитривала. Цвіте у травні – червні. Утворює куртини, зарості. Поширена на Поліссі, в лісостепових районах, лівобережному Степу, Розточчі – Опіллі, Карпатах. Заготовляють її у районах поширення.
Стебло в неї прямостояче, голе, чотиригранне, заввишки до 60 см. Нижні листки в кільцях, 4—6-членні, лопатчасті; верхні також у кільцях, але 8-членні, ланцетні гострокінцеві, по краях шорсткі, темно-зелені; під основою кільця, є волосистий поясок. Суцвіття у вигляді верхівкової малоквіткової щитковидної волоті; квітки дрібні, звичайно білі (під час сушіння чорніють). Плід покритий гачкуватими щетинками.

Мак снотворний

Мак снотворний

Мак снотворний (Papaver somniferum), мак городній. Родина макових — Papaveraceae.
З лікувальною метою використовують його цвіт, «головки» й насіння.
Мак — рід трав’янистих рослин. Відомо понад 125 видів, поширених у Європі, Азії та Африці. В Україні — понад ЗО видів.
Найціннішим з усіх видів маку є снотворний, або городній мак. Цю рослину всі добре знають, тому нема потреби наводити тут докладний ботанічний опис її. Плід — коробочка.
Лікарське значення снотворного маку зумовлюється наявністю в його молочному соку (опіумі) цінних алкалоїдів, які часто застосовують у медицині як болетамувальні, заспокійливі й снотворні засоби.
На Україні в народі використовують посівний мак (бідний на алкалоїди).
Опіум — це молочний сік, що витікає з надрізаної ще зеленої коробочки (яку в народі називають головкою), швидко сохне й перетворюється на густу бурувато-коричневу масу. Вживати опіум рекомендується лише за призначенням лікаря.

Малина звичайна

Малина звичайна

Малина звичайна (Rubus idaeus).  Родина розових — Rosaceae.
З лікувальною метою використовують її ягоди, цвіт і листя.
Малина — кущова рослина. Поширена в дикому стані в лісовій смузі всюди на Україні, але для лікарського застосування в науковій медицині використовують лише плоди, а в народній медицині й цвіт та листя дикорослої малини.
Стебла і в дикорослої, і в культурної малини покриті шипами або щетинками, які в дикої білуваті, а в культурної — червонаві. Листки зверху темно-зелені, знизу — білуваті від волосків, що покривають їх. Квітки також білі, дрібні, зібрані в трохи пониклі суцвіття, що сидять на верхівках стебел або в пазухах листків. Плоди — дрібні кістянки, що зрослися в загальний складний плід, майже овальної форми, схожий па плід ожини.
Дикоросла малина відрізняється від культурної плодами: її кістяпкп не так щільно зростаються, як у культурної, легко відокремлюються від свого конічного квітколожа й при дозріванні й зриванні легко розсипаються. У дикорослої малини ягоди запашніші, як у культурної.

Магнолія великоквіткова

Магнолія великоквіткова

Магнолія великоквіткова (Magnolia grandiflora). Родина магнолієвих — Magnoliaceae.
З лікувальною метою використовують кору, листя й квітки рослини.
Високе дерево, родом з Америки; поширене як декоративне (має широкопірамідальну густолисту крону) в Криму й на Чорноморському узбережжі Кавказу.
Кора в цього дерева ясно-бура. Листки великі, чергові, прості, довгасті, шкірясті, вічнозелені (не опадають), з короткими черешками (хвостиками), зверху голі, блискучі, знизу густо короткоопушені, з опадними прилистками. Квітки дуже великі (25—30 см), іноді жовті, а найчастіше молочно-білі (віночок кремуватий), одиночні, запашні й красиві. Цвітіння розтягнуте, квітки розпукуються неодночасно.
Цвіте з травня до вересня.