Кропива дводомна

Кропива дводомна (Urtica dioica) або кропива велика, кропива жалка. Родина кропивових — Urticaceae.
З лікувальною метою використовують траву, а іноді коріння й насіння рослини.
Росте у вільшняках, на забур’янених лісових площах, листяних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні — серпні. Поширена по всій Україні. Промислова заготівля можлива в усіх областях, особливо в Лісостепу і на півдні Полісся. Запаси сировини значні, часто утворює суцільні зарості.

Заготовку листків кропиви можна проводити скрізь, де вона поширена, але не поблизу доріг з інтенсивним рухом автотранспорту. Збір сировини проводять вручну. Для цього одягають шкіряні рукавиці, обхоплюють пальцями стебло чи гілочку кропиви, і протягують рукою таким чином по всій довжині стебла чи гілочки (обдираючи стебло). Листки збирають навесні і на початку літа. Листя необхідно відразу закладувати на сушуку. Сушать їх в тіні: на горищах, під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Сушити на сонці не можна. Заготовлена таким чином сировина не втрачає свого забарвлення — листки зелені, вологи в них допускається не більше 14%. В сировині не повинно бути залишків стебел, суцвітть; побурівші чи почорнівші листки потрібно видаляти.
Суху сировину зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — два роки. Кропива жалка має такі ж властивості, як і кропива дводомна, і використовується для лікувальних та інших цілей.
Кропива дводомна — багаторічна рослина з прямим простим до 150 см заввишки стеблом з жалкими волосками на ньому й на листках. Листки супротивні, з прилистками, довгасті, біля основи серцевидні, великопилчасті. Суцвіття довгі, у верхніх пазухах листків. Квітки дрібні, зелені.
У кропиві дводомній є мурашина кислота (жалка) й дубильні речовини, а в листках за останній час відкрили вітаміни А, С, і К, й за це її віднесено до багатовітамінних рослин.
Ці рослини, але в меншій кількості, є й у жалкій кропиві (Urtica urens), і в вузьколистій кропиві (Urtica angusfotilia). Рослини мають однакове медичне застосування, проте в гомеопатії есенцію виробляють лише з свіжої жалкої кропиви. Саме тим, що в жалких волосках цієї кропиви є мурашина кислота, й пояснюється великий ефект при лікуванні ревматизму, що починається, свіжою травою жалкої кропиви, коли нею жалять хворі частини тіла.
Дводомну кропиву цілком визнала наукова медицина як добрий кровоспинний і як регулювальний засіб при хворобливих станах жіночих статевих органів. Встановлено, що вона може цілком замінювати препарати з ріжків без шкідливих побічних явищ.
У народній медицині дводомну кропиву дуже широко застосовують не тільки як кровоспинний засіб при маткових, гемороїдальних, легеневих, шлунково-кишкових і носових кровотечах, але й як сечогінний протизапальний і такий, що регулює функціональну діяльність шлунка й зміцнює його, засіб (при диспепсії та проносі).
Використовують рослину й як відхаркувальний кровоспинний засіб — при кровохарканні; корисна вона при гарячці й навіть при малярії. В останньому випадку треба робити настойку з неї в поєднанні з часником: 2 частини коріння кропиви змішати з 1 частиною часнику й залити 20 частинами горілки (інакше кажучи, взяти 1 столову ложку коріння кропиви й півложки часнику на 1/2 літра горілки); настоювати 6—8 днів і пити по 1 столовій ложці 3 рази на день (розводячи водою).
Цією самою настойкою натирають тіло.
Препарати з коріння кропиви часто бувають ефективніші за препарати з листя.
При чиряках рекомендують вживати всередину відвар листя кропиви або екстракт. Якщо при цьому зменшується сечовиділення й виникає запор, то треба додати до відвару чи екстракту листя кульбаби й квіток терну порівну й 2 столові ложки цієї суміші заварити в 2 склянках окропу, попарити в духовці 2—3 години й пити по 1/2 склянки 3 рази на день.
При сильних гемороїдальних болях готують суміш із листя кропиви й позамииулорічної крушинової кори: беруть того й другого по 8 г на літр окропу й тримають на вогні 10—15 хвилин; вживають по 1 скляпці 4 рази на день.
Вживають відвар кропиви й для регулювання функціональної діяльності шлунка та від дизентерії. В таких випадках до кропиви додають ожини (листя з стеблами) порівну й заварюють 1 чайну ложечку суміші в 1/2 склянки окропу; п’ють по півсклянки 3 рази надень. Краще, якщо після заварювання настій трохи попарити в духовці.
Свіяшй сік листя кропиви дає кращий ефект, і ним можна замінювати відвар в усіх вищезазначених випадках (доза рівна дозі екстракту або настойки).
Кропива корисна і як продукт харчування.
Способи застосування:
Відвар листя кропиви: 15,0—200,0; по столовій ложці 3 рази на день.
Відвар коріння й насіння (від глистів): 15,0—200,0; по 2—3 столові ложки за 1 раз.
Екстракт рідкий: 30,0 або відвар, згущений до половини; екстракту по 25—30 крапель, відвару — по 1 чайній ложечці 3 рази на день.
Свіжий сік: який замінює екстракт; вживати по 1 чайній ложечці 3 рази на день.

About these ads
Опубліковано в Кропива дводомна. Теґи: . Leave a Comment »

Напишіть відгук

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Змінити )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Змінити )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Змінити )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Змінити )

Connecting to %s

%d блогерам подобається це: